Це було просто неймовірно!

Як уже мимоволі й без коментарів згадувалося, через наш університет, 交通大學, проїжджали своїми гастролями-треолями Mansound!
Фотографії, на жаль, не дуже добрі, та яка різниця/ Спогади? які лишаться, ух!



Запросили їх у Тайвань на такий собі Spring Vocal Festival 春唱 (春 - "весна", 唱 - "співати" )



Хлопці ну просто чудово заспівали! Спочатку дуже драйвово пройшлися по джазу, а саме, співали свої кавери на різні відомі пісні (найкрутіше звучало Old McDonald Had A Farm), а потім українські народні.

У першій частині тематика була "співаємо пісні з усіх місцин світу, де ми були". Все було тихо-спокійно. І тут... Кульмінація сталася тоді, коли Менсаунд збиралися акапельно заспівати попурі з кількох італійських пісень.
Оголошує один із них: Tre canzoni italiane!
Другий: Three Italian songs!
Третій: Три итальянские песни!
Пауза. Збираються починати, зал затих.
Бородань не витримує несправедливості і додає: Три італійські пісні!
І тут ми хором (15 людей): Єєєєєє!!
Соліст: "Что-то я вижу какое-то приятное оживление в зале?"
А ми знову давай свистіти. І тут Влас як закричить: Слава Україні!
Бородань: Героям слава!

Зала в шоці.

Але цього їм було мало! Мабуть таки захотілося додатково перевірити, хто ми є і скіко нас.
Співали відому адріано-челентанівську "Сюзана" і заохочували зал підспівувати, як годиться: один раз — співак, другий раз мікрофон в зал і всі кричать "Сюзаааана!".
В останньому приспіві замість "Сюзана" раптово прозвучало "Оксана!". Ну, ми не розгубилися, і давай радісно: Оксааааана!
Менсаунд: Тетяна!
Ми: Тетяяяяна!
Приголомшені тайванці, які все ж складали 90% відвідувачів, просто не знали, що й робити!

Після концерту ми мило поговорили із земляками і зробили символічне групове фото на пам’ять.



Я собі ще напам’ять "виукраїнчила" автографи. Тому що місцевим зі сцени порадили чіткий культурний порядок дій: купуєте диски  — йдете на підпис.
(Напис: "Для всіх українців у Тайвані")



29.04.2011